Прокладка кабелю

Перед початком такої процедури як прокладка кабелю, магістраль поділяють на кілька ділянок довжиною 15-20 км. По завершенню ділення загальної траси переходять до перевірки прокладається кабелю. Перевірка здійснюється через індикацію хвильового опору. Необхідно, щоб різниця опору на кінцях кабелю була однакова.

Існують різні способи прокладки кабелю: прокладка кабелю в землі (викопування траншей), прокладка кабелю в спеціальних блоках. Так само, прокладка кабелю може здійснюватися і «по повітрю»: використовуючи спеціальні опорні конструкції і лотки. Але головне - не метод прокладки кабелю, а осмисленість і надійність проектування прокладки кабелю, адже від цього залежить стабільність роботи прокладеної кабельної системи.

В цілому, робота прокладання кабелю ділиться на наступні етапи:

• Створення плану робіт і проектування
• Вивчення особливостей об'єкта, на якому будуть проходити роботи по такій процедурі як прокладка кабелю
• Ознайомлення з уже прокладеними кабельними системами на об'єкті
• Прокладка кабелю
• З'єднання кабелю в єдину систему
• Підготовка необхідної документації, з подальшою здачею в відповідні організації

Для проведення процедури прокладки кабелю необхідно використовувати спеціальне обладнання - кабелеукладчики, які дозволяють скоротити витрачається на прокладку кабелю час до 30 разів. Насамперед, намічену магістраль «пропаривалі» за допомогою кабелеукладачів. Це дозволяє належним чином розпушити грунт, і розрізати всі перешкоди, з якими може зіткнутися кабель (коріння дерев і т.д.).

Після цього переходять до «зрощування» коаксіальних пар. Для цього з усіх пар витягають по 3 поліетиленові шайби, потім зрощують симетричні один для одного четвірки. Потім з'єднувальний ділянку обмотують декількома шарами кабельної папери, між якими укладають паспорт. Для цього найчастіше використовують свинцеву муфту.

Варто зазначити, що прокладка кабелю - це найпростіший спосіб провести електричну енергію. Провід укладають в спеціальні пластикові канали, які є на поверхні стін і стель приміщень. Якщо вже наявних каналів недостатньо, можна зробити нові, за допомогою слюсарного зубила (якщо немає, підійде і звичайна зубило з молотком). Крім того, канали для кабелю можна зробити і за плінтусами, за допомогою тих же інструментів. Через кожні 30 см дроти закріплюються спеціальними стяжками. Після цього канал з кабелем заштукатурюють за рівнем поверхні стіни. Потім цю ділянку необхідної зачистити шліфувальною папером.

При установці нової розетки спершу необхідно відключити електрику і зняти з ланцюга запобіжник. Потім, за розмірами розетки, висвердлюють отвори рівній глибини. Після в стіні вибивають отвір під розміри розетки, використовуючи молоток і зубило.

У самій розетці необхідно виконати отвори для кабелю, а потім на цей отвір встановити гумову заглушку. Після, приклавши розетку до проробленому отвору, олівцем намічають точне розташування кріпильних гвинтів, де потім просвердлюють отвори по довжині самих гвинтів. Зрештою, розетку закріплюють в стіні, попередньо просунувши в отвір кабель, по якому подається електрична енергія. Протягнуті дроти закріплюються на клемах розетки. Так само, не варто забувати про ізоляцію заземлюючого проводу. Більш того, перевірку працездатності самої розетки найкраще провести ще до етапу закріплення її в стіні.